Інформація Охтирської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 імені Остапа Вишні Охтирської міської ради 
Сумської області

Свою історію школа як заклад освіти розпочинає з 1884 року. Про це свідчить запис в „Харьковском календаре на 1886 г." (типография Губернского Управления. 1885 г.)

„Женское Комиссарово - Костромское училище. Открыто как отделение предыдущего в память события 4 апреля 1864 года. Помещается в доме земства, от которого получает содержание 410 рублей в год. Обучалось в нём в 1884-85 учебном году 81, окончило курс 7 девочек. Попечительница его, вдова учителя, Ю.Н.Бублик, умершая в 1884 году, завещала на комиссаровское приходское училище каменный 2-этажный дом с усадьбой в центре города и 3000 рублей деньгами...".

       Отже, двоповерховий будинок, у якому сьогодні розміщена школа, було збудовано на кошт учителя Н.Бублик, у ньому ж до 1884 року й мешкав він разом зі своєю сім'єю.
       Саме в цей час у Росії з'являються училища нового напрямку, які започаткував селянин Комісаров, в яких мали змогу навчатися діти представників найнижчих верств населення. Таке училище було відкрите в м.Охтирці в 1872 році в приміщенні земства. 
       По смерті свого чоловіка Ю.Н.Бублик заповіла власний будинок жіночому закладу освіти, куди й переїхало в 1884 році Жіноче Комісарово - Костромське училище.
      У 1907 році для жіночої школи неподалік від колишнього будинку Ю.Н.Бублик було збудоване одноповерхове приміщення. А в двоповерховій будівлі розмістилась полкова школа 68 Охтирського полку, в якій навчалися курсанти.
     Наступні відомості про школу як заклад освіти датуються 1927 роком - саме тоді це приміщення було передано на баланс міського відділу освіти. І вже в тому ж році за парти сіли учні. Спочатку школа була лише початковою, а згодом стала середньою. Перший випуск учнів середньої школи №4 був у 1938 році.

                 Першим директором школи був І.В.Риженко, а завучем Т.Г.Самійленко. Кількісний склад педагогів налічував 20 вчителів (із них 10 - чоловіки).
       Про одноповерховий будинок початкової школи відомо, що він збудований у 1907 році для жіночої школи.  
       У роки Великої Вітчизняної війни в приміщеннях школи був розміщений німецький госпіталь, використовувалися вони і як стайні для коней німецької армії. У 1945 році школа відновила функціонування як заклад освіти. На той час директором школи був Г.Станкевич. Із 1951 року керував закладом І.Бойко, а з 1954 року і по 1975 рік - М.П.Міронцев. До речі, будиночок, який серед учителів та школярів називають „дача"( у ньому сьогодні розміщені шкільний музей та кабінет обслуговуючої праці), був збудований як житловий для вчителів школи. Найдовше мешкав у ньому директор М.П.Міронцев.
      У 1953 році було проведено капітальний ремонт основного приміщення школи, на який витрачено понад 40 тисяч карбованців. Довгий час, майже до початку 80 – их років XX ст. в одноповерховому приміщенні діяла заочно - вечірня школа для працюючої молоді, директором цієї школи був М.П.Базій.
      У 1975 році директором ЗОПІ №4 була призначена В.І.Сліпенко, яка керувала закладом 18 років. З 1994 року до 2000 року школу очолювали М.О.Горбушко (1994 – 1996 р.р.), М.К.Муравйов (1996-2000 р.р.). З 2000 року директором є В.І.Дядик.
 

Історія школи тісно пов'язана з ім'ям талановитого українського сатирика - гумориста

Остапа Вишні

.Ще з 1978 року зав'язалася тісна дружба вчительського колективу з дружиною письменника Варварою Губенко— Маслюченко, особлива заслуга в цій співдружності належить учителю української мови Л.М.Лебідь, яка першою протоптала стежинку до родини талановитого земляка. 24 жовтня 1979 року в стінах школи відбулася перша зустріч дружини сатирика - гумориста з педагогічним та учнівським колективом школи, під час якої було прийняте рішення звернутися до Міністерства освіти УРСР з проханням присвоїти школі ім'я Остапа Вишні.

       Постановою Ради міністрів УРСР від 28 квітня 1980 року №267 та Міністерства освіти УРСР за наказом №116 від 12 травня 1980 року прийняте рішення про присвоєння Охтирській середній школі №4 ім'я Остапа Вишні.

                                  Згадуючи минуле школи, сповнюєшся почуттям гордості за педагогів і випускників.
       У 1960 р. в школі була створена перша в місті жіноча волейбольна команда, яку очолювала вчитель фізичного виховання Скорик Р.Г. Команда стала відома за межами Охтирки, бо неодноразово виборювала призові місця не тільки серед шкіл міста та району, а й області.   
      Великої слави здобули чоловіча футбольна команда школи №4, збірна лижна команда хлопців і дівчат, які в 60-х роках очолював учитель фізичного виховання Штагер І.Д.
      Спортивні традиції в наш час були продовжені директором школи, колишнім випускником закладу Дядиком В.І., учителем фізкультури Кошилем І.П.

       Гордиться школа своїми випускниками - спортсменами: Головченко Тетяною - майстром спорту міжнародного класу, чемпіонкою Європи; Волковим Андрієм - кандидатом у майстри спорту; Рябчинським Геннадієм - майстром спорту з дзюдо. 
       Овіяне славою і героїчними подвигами життя педагогів та випускників нашої школи. У 1941 році зі шкільної лави пішов на фронт наш випускник Задорожній Б.А. Після війни він продовжив трудовий шлях у м. Харков: став завідуючим кафедри Харківського медичного університету, професором медицини. Його ім'я відоме в країнах Європи, а в 1970 році Задорожньому Б.А. присвоєне звання академіка Познанського Університету (Польща).
      Опалила війна долі педагогів школи Штагера І.Д., Риженка І.В., Міронцева М.П., Мороза І.Х., Денчика Г.З., Ринді В.Т., Должика О.О. Колишній учитель фізики та заступник директора з навчальної роботи Левченко П.Г. героїчно пройшов усю війну, був учасником штурму Берліна, очолював тривалий час ветеранську спілку м.Охтирки. 
     Школа завжди пишається своїми випускниками, які залишають добрий слід на землі. Серед них Шандиба В. Д. - відмінник фінансової дисципліни,
кавалер трьох Орденів Слави, працівник міського фінвідділу; Кобзар В. В. - колишній начальник МРВ УВС України в Сумській області; Соловей Б. З. – колишній директор Правекс-Брок; Шейко Н. В. - директор гімназії м. Охтирки; Білинник П.С.- Народний артист СРСР; Саєнко А. О. - завідуюча терапевтичним відділенням Охтирської ЦРЛ; Міронцева В. М. - спеціаліст Сумського обласного управління освіти і науки; Пуп В.В. - колишній голова колгоспу „Комунар"; Тріщенко Л. М. - заступник начальника відділу освіти

Охтирської міської ради; Кравченко В.А. - колишній начальник Охтирського районного відділу освіти. Журавльов К. Л. - директор Охтирського пивзаводу; Бульбас В. - колишній працівник міністерства Газпрому УРСР; Дульський Ю.Г. - головний лікар ЦРЛ.

             Багато випускників школи №4 обрали професію педагога та повернулися працювати до альма - матер:
Дядик В.І.;
Лук'янова М.А.;
Пілюта І.О.;
Журавель Л.Б.;
Шульга І.Б.;
Лисак О.П.;
Марущенко О.М.;
Шведченко Ю.В.
Загуменна О.І.


     Першою серед випускників, які отримали вчительський фах і вирішили працювати в стінах рідної школи, була вчитель початкових класів О.Н Бурдун, випускниця 1939 року. 
    Символом єдиного щирого почуття любові до нашої школи є рядки невідомого автора, колишнього випускника, які на аркушах старенького зошита знайшла учениця Скафа Олена:

Четвёртая школа родная
Я мимо тебя иду.
Стоят тополя, что садили 
Мы в 46 - м году.
Я часто иду мимо, еду 
И всё собираюсь зайти, 
Увидеть знакомые классы,
Далёкое детство найти. 

        У 2009-2010 навчальному році Охтирську ЗОШ закінчують 22 учні 11 класу. Серед них Сук Аліна, яка є активною учасницею та лауреатом міських конкурсів ораторського мистецтва декількох років, вона незмінна ведуча численних шкільних свят, учениця з високим рівнем навчальних досягнень, нагороджена срібною медаллю «За досягнення у навчанні». 
       Пєшкова Аня, починаючи з ранніх шкільних років, була членом Малої учнівської академії, неодноразовим переможцем міського, призером обласного, учасником Всеукраїнського етапів конкурсу учнівських наукових робіт. 
       Водяницький Володимир член Народного дитячого оркестру духових інструментів під керівництвом В.М. Петрика, майбутню професію планує пов’язати із цим дитячим захопленням музикою. 
       Арсеменко Ілона має ІІІ спортивний юнацький розряд з боротьби дзюдо, неодноразово захищала честь міста на обласних спортивних змаганнях та ставала їх переможцем.